Теоретична частина

Односкладне речення - це речення, у якому наявний лише один із головних членів — або підмет, або присудок.
Односкладні речення поділяються:
на іменні (підметові) та  дієслівні (присудкові). 

Залежно від значення та способу вираження головного члена односкладні речення поділяються на види.
    


Типи речень
Засоби вираження головного члена
Значення головного члена
Приклади
Означено-особові
дієслово в 1-й та 2-й  особі однини чи множини дійсного або наказового способу
повідомляє про дію конкретної особи, на яку вказує  особове закінчення дієслова (діяч – я, ти, ми, ви)
П’ю життя моє спрагнено-радо. (Є. Маланюк)
Неозначено-особові
дієслово у 3-й особі множини теперішнього чи майбутнього часу або у формах множини минулого часу
повідомляє про дію, виконувану невизначеною або умисне не названою особою
Продають фіалки, сині, наче очі.
 (В. Сосюра)
Узагальнено-особові
дієслово у 2-й особі однини дійсного або наказового способу, рідше у 1-й та 2-й особі множини, 3-й особі однини теперішнього або майбутнього часу
повідомляє про дію, виконувану особою, яка мислиться узагальнено
3 вогнем не
жартуй!
(Народна творчість)
Безособові
безособове дієслово, особове дієслово в безособовому значенні, безособова форма на  -но, -то в поєднанні зі зв’язкою бути (яка може бути пропущена); слова нема (немає), не було, не буде, при яких є додаток у родовому відмінку
передає дію, стан незалежно від будь-якої особи
Нам наказано йти. (В. Сосюра)
Називні
іменник у називному відмінку
стверджує наявність предметів, явищ
Пороги, вежі, мури, брами… (В. Сосюра)

Комментариев нет:

Отправить комментарий