Односкладні речення в творах українських письменників





 
Односкладні речення у творах Т.Г. Шевченка
 
1. Означено-особові речення:
 
Поїдеш далеко, побачиш багато; задивишся, зажуришся, – згадай мене, брате!
І знов лечу.
 
2. Неозначено-особові речення:
 
Ведуть коня вороного, розбиті копита.
Бо мене хоч били, добре били, а багато дечому навчили.
За що, не знаю, називають хатину в гаї тихім раєм. 
Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.
А он розпинають вдову за подушне.
Не їсться, не п’ється, і серце не б’ється, і очі не бачать, не чуть голови!
 
3. Безособові речення:
 
На оновленій землі врага не буде супостата.
Світає. 
Не зчулися, як смерклося.

Комментариев нет:

Отправить комментарий